"Зупинятися не збираюсь"

Коли і чому Ви стали замислюватись над ідеєю створення власного бізнесу?
Це було дуже давно. Справа в тому, що я досить рано одружився: у двадцять років, уявляєте? А ось здобути вищу освіту так і не встиг. Вона у мене – незакінчена вища. Тож, одразу після одруження я поставив за мету забезпечення власної сім'ї. І зрозумів, що без власної справи діла не буде. Розпочав з роботи у сфері роздрібної торгівлі: один кіоск, другий, потім з десяток. І чотири роки тому я нарешті створив перший повноцінний заклад швидкого харчування.

Після створення закладу Ви одразу почали розвиватися по франчайзингу?

Пройшов десь рік. За цей час з'явилися постійні клієнти, стабільний прибуток, вже можна було казати про конкретні успіхи бізнесу. Ось тоді я зареєстрував торгову марку Burgers Buffet і почав працювати по франчайзингу.

В чому були труднощі? Адже, франчайзинг в ті часи в Україні був майже невідомим для багатьох бізнесменів?

Я багато читав. Ставив за мету розвиток справи, а не просто отримання прибутку від одного закладу. Дивився на успішні приклади своїх, так би мовити, «старших колег». Є такий заклад «Челентано», який я завжди ставив собі у приклад як успішно розвинуту мережу. Ну а створення власної франчайзингової мережі - Burgers Buffet – було, як у всіх, з 24-годинним графіком роботи, з оббиванням порогів різних інстанцій, з пошуку додаткових ресурсів на налагодження системи постачання продукції, на обладнання для її зберігання. Ми ж, як франчайзери, забезпечуємо всі партнерські точки необхідними продуктами. Тож, на початку, як і всім, було важко. Але коли хочеш чогось досягнути – треба багато вчитися, працювати і мати велике бажання.

Скільки Вам було років, коли відкрили перший Burgers Buffet?

Двадцять сім.

Ви досягли того, про що мріяли: фінансової стабільності, можливості забезпечити свою родину?

Певна стабільність є, але до вершини моєї Говерли ще зарано (сміється). Я тільки на початку шляху. І зупинятися не збираюсь.