Франчайзинг і право

— Насамперед, чи змінилася законодавча база щодо франчайзингу в Україні?

— Нещодавно відбулася істотна зміна в нормативному врегулюванні франчайзингу в Україні. 29 вересня 2014 був прийнятий Наказ Мін'юсту №1601/5 «Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів комерційної концесії (субконцесії)», який набув чинності 21 жовтня 2014. При цьому, як зазначено в п. 4 Наказу, сам Порядок набирає чинності через 6 місяців з моменту його опублікування, тобто 21 квітня 2015. В Україні більше 10 років існує норма про необхідність реєстрації договорів комерційної концесії, але був відсутній порядок здійснення такої реєстрації, у зв'язку з чим суб'єкти відносин франчайзингу були позбавлені можливості її реалізувати.

 Прийнятий документ визначає процедуру державної реєстрації договорів комерційної концесії, договорів про внесення змін або їх розірвання, у тому числі на підставі судового рішення, та внесення відомостей про реєстрацію таких договорів до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців. Обов'язок щодо реєстрації покладено на державних реєстраторів. В той же час, на сьогоднішній день існують законодавчі ініціативи, підтримувані Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, щодо внесення змін до Цивільного кодексу України та скасування обов'язкової реєстрації договорів франчайзингу.

— Ваші юридичні поради для  франчайзера та франчайзі перед початком співпраці?

— Перед початком співпраці сторонам, перш за все, необхідно скласти уявлення один про одного і про предмет франшизи. У зв'язку з тим, що франчайзеру доводиться розкривати інформацію про свою діяльність, рекомендується укладати з потенційним франчайзі договір про нерозголошення конфіденційної інформації.

У свою чергу, франчайзі слід оцінити як сам предмет франшизи, так і надійність франчайзера. До укладення договору рекомендуємо з'ясувати наступні принципові моменти: статус і обсяг виключних прав франчайзера; дані про термін та досвід використання франшизи; фінансові умови договору, включаючи дані про розмір платежів, розміри інвестицій; умови припинення і продовження договору; основні етапи діяльності франчайзера; інформацію про всі судові процеси, пов'язаних з франчайзером. Враховуючи сферу використання франшизи, можуть бути додаткові нюанси, про які франчайзі необхідно знати до укладення договору.

Аліса Бойко, юрисконсульт патентно-юридичної агенції "Синергія"

— Які документи сторони повинні розглянути до підписання договору?

— Насамперед, франчайзі необхідно переконатися у належності франчайзеру всього обсягу прав на об'єкти інтелектуальної власності, які є предметом угоди. Для цього необхідно ознайомитися з правовстановлюючими документами на об'єкти інтелектуальної власності. Це можуть бути свідоцтва, патенти, договори про придбання прав та інші підтверджуючі документи. Також необхідно упевнитися в тому, що права дійсно належать франчайзеру безпосередньо на момент укладення договору, і щодо даних прав немає судових суперечок.

Крім того, сторони можуть ознайомитися з дозвільною та фінансовою документацією один одного, яка підтвердить право на здійснення певної діяльності та фінансове становище сторін.

— На які правові аспекти слід звернути увагу сторонам франчайзингової угоди, при підписанні договору, щоб уникнути розчарувань у майбутньому?

 — При укладанні договору франчайзингу важливо врахувати і коректно відобразити основні істотні умови такого договору згідно з домовленостями та інтересами сторін.

Сторонам слід передбачити у договорі:

- комплекс прав, які надаються правовласником, з обов'язковою їх ідентифікацією;

- вид франшизи;

- умови забезпечення користувача технічною та комерційною документацією;

- територію, на якій буде здійснювати діяльність франчайзі;

- термін використання прав;

- розмір, строки та порядок виплати винагороди;

- умови щодо конкурентної політики;

- встановлення стандартів якості та порядку їх контролю правовласником;

- порядок передачі та захисту конфіденційної інформації;

- санкції за недотримання умов договору;

- умови припинення договору.

З точки зору захисту інтересів кожної зі сторін можна розділити важливі положення договору наступним чином. Так, для правовласника це можуть бути:

- визначення дати початку використання прав;

- межі використання прав;

- зобов'язання та порядок надання користувачем звітності, в тому числі бухгалтерської та фінансової.

— Якщо одна з сторін не виконує свої обіцянки, які основні кроки, щоб захистити себе і бізнес?

— Для визначення найбільш ефективних кроків, стратегій захисту, необхідно враховувати характер порушень і причини таких порушень. У кожному разі, першим кроком має бути спроба врегулювати спірне питання у досудовому порядку, що може допомогти заощадити час і гроші. Якщо ж мирним шляхом врегулювати відносини не вдалося, необхідно звертатися до суду для захисту своїх прав, відшкодування збитків і т.п. без зайвих зволікань.