Андрій Кузьменко: Заробляти обличчям

1/1

Коли до Вас прийшло усвідомлення того, що музика для Вас може бути джерелом доходу?
Для мене "Скрябін" став бізнесом 10 років тому. До цього в групі була така собі девальвація цінностей: ми грали музику, але не розуміли, для чого ми це робимо. Швидше годували власні амбіції. Але після того, як я зустрів своє тридцятиріччя з нульовим бюджетом, з двома вареними яйцями, шматком паски на столі у найманій квартирі і з розбитою машиною під під'їздом, я подивився на себе в дзеркало і зрозумів, що бачу в ньому саме ту людину, яка відповідає за все, що відбувається.

Я ніколи нікого не слухав, що даремно, бо наступав на одні й ті ж граблі по п'ятдесят разів. Але це все відклалося таким багажем знань і досвіду, який за гроші не купиш. Який можна набути лише з часом. І тепер я чітко знаю, що я хочу і що мені потрібно. Я, звичайно, не перетворив групу у виключно метод заробляння грошей, хоча міг: писати пісні на кшталт "Хлопці-олігархі" і множити їх. Але тоді це була б така посередня група, яких безліч зараз існує.

Ми вирішили все ж знаходити консенсус між тим, що потрібно, і тим, що ми хочемо робити. І 70% нашої музики - це все ж музика не для грошей, а заради того, щоб висловити свою позицію. Це я б назвав декларацією того, що ти думаєш. А 30% - це пісні, які доводиться "викидати" в ефір для того, щоб "Скрябін" не забували, щоб його знали. І це, з одного боку добре, а з іншої сторони і не дуже. Адже основна маса людей не знає про твої філософські ідеї: такі пісні не дуже довго живуть в ефірі з тієї причини, що їх вважають неформатними, незважаючи на те, а може бути навіть саме через те, що вони несуть якусь інтелектуальну цінність, якийсь посил в маси. На радіо і на телебаченні приживаються в основному "легкі" пісні танцювального характеру. В Україні вже давно пропала мода на талант, вони зробили якомога примітивніший медіа-ефір, і таким же став і смак слухачів. Вже виросло ціле покоління на цьому примітиві...

Фрагмент інтерв'ю, опублікованого в журналі "Идеи Бизнеса ФРАНЧАЙЗИНГ" 1/2011