Бізнес в умовах війни і форс-мажору

Коли говорять про бізнес, часто вживають слово «війна» - війна з конкурентами або за споживача. З весни 2014 всі, у кого є бізнес в Донецькій чи Луганській областях України, говорять про війну в прямому сенсі, без лапок. Війна на Донбасі радикально змінила життя регіону, вдаривши по всіх суспільних інститутах і системі соціальних відносин.

Бізнес Донбасу в умовах війни

Починаючи з квітня компанії одна за одною проходили процес перереєстрації, знімаючись з обліку в Луганській та Донецькій областях, і переводячи компанії в інші регіони. Деякі зайняли очікувальну позицію - термінові вакансії закривали, а нові не відкривали, заморозили довгострокові проекти, нові планували реалізувати тільки після стабілізації ситуації на Сході. Дрібний бізнес, у свою чергу, намагався усіма силами виживати, але артилерійські обстріли сказали своє вагоме слово, і підприємства поспішили покинути Донбас. Більшість бізнесменів з територій, підконтрольних ДНР і ЛНР, бояться розповідати, як у них йдуть справи. Можливо, їх прослуховують, а потім можуть виникнути проблеми - або з окупантами, або з СБУ. Деякі бізнесмени не виходять на зв'язок і неможливо дізнатися, що відбувається з ними, а також з їх бізнесом. За словами представника компанії Slanovskiy (мережа весільних салонів), у зоні ведення бойових дій, бізнесу зараз немає, і бути не може. Максимум що там зараз може бути і, що назвати бізнесом дуже складно - це діяльність, пов'язана з продуктами харчування та життєво необхідними речами.

З 1-го грудня поточного року регіон відрізаний від гривневих розрахунків. У зоні бойових дій, яка не підконтрольна українській владі, було припинено діяльність державних організацій та органів влади. Фактично, повне припинення облуговування на даних територіях означає неможливість здійснення будь-яких фінансових операцій у гривні

"Важко про це говорити. Наші торговельні франчайзингові об'єкти ми заморозили ще у червні поточного року. У нас є 2 магазини в Луганську і 1 - в Донецьку. На сьогоднішній момент працювати в цих містах можливо лише при отриманні дозволу від ЛНР або ДНР, на що не йде жодна велика мережа або компанія. Більше того, з 1-го грудня по указу Президента України припинено роботу з держустановами в зоні АТО, які не контролює українська влада. Тому на окупованих територіях ми не працюємо. Також неможливо здійснювати продажі по інтернету, так як служби доставки не функціонують у цих містах", - ділиться Мартін Міськевич, директор компанії «Бета-Реда Україна», яка є офіційним представником торгової марки TOP SECRET в Україні.

Те, що сьогодні відбувається на східній землі України, людською мовою описати складно. Підприємці, які пройшли 10 кіл пекла, поділилися про ситуацію у зоні конфлікту, і просили їх імен не називати. Розповідають, що окупанти приходять з автоматами і творять все, що захочуть: відбирають бізнес, квартири, дорогі машини, вимагають податки і якщо їм не підкоритися, то катують або позбавляють життя. Приміром, у одного бізнесмена за непослух викрали дружину і попросили викуп. Він заплатив, і забравши дружину виїхав з регіону. У власника мережі терміналів через те, що він відмовився співпрацювати з окупантами забрали все, але йому вдалося виїхати. Працюють лише ті компанії, які знайшли спільну мову з ДНР або ЛНР і платять їм. Якщо ж бізнесмен відкрито підтримує АТО, то він «укріп» і з такими обходяться жорстоко. Кажуть, що прості люди, які залишилися, виживають за рахунок запасів продуктів і грошей, та різного роду допомоги. Коли йде перестрілка, бомбування, то всі, без винятку, ховаються по підвалах. З ранку більш-менш спокійно, але ближче до обіду і пізніше, кількість обстрілів зростає в рази. Ті, хто виїхав зовсім недавно, кажуть, що місто поступово завмирає, а в очах людей витає страх перед майбутнім.

Що залишилося від українського бізнесу в Криму?

За час окупації півострова, бізнес-карта Криму сильно змінилася: частина міжнародних та українських компаній пішли, перевівши потужності на материкову Україну. Але більшість підприємців не захотіли жертвувати інвестиціями і перереєстрували компанії на нові юрособи за російським законодавством. Меншість залишилося працювати, як українські компанії. Практично першим на зміну правил бізнесу в Криму відреагував продуктовий рітейл. Ще наприкінці квітня стало відомо, що такі міжнародні оператори, як німецький Metro Group і французький Auchan - передають свої кримські магазини російським підрозділам. Складніше довелося іншим рітейлерам, які не мають родинних структур у Росії. Мережа Фуршет, яка є значним гравцем ринку, заявила про свій намір згорнути бізнес на півострові. Марк Зархін, співвласник ресторанів «Кумпель», «Дарвін», а також найбільшої франчайзингової мережі «Піца Челентано» та ін. об'єктів, у якого в Криму працює більше 30 закладів, вважає, що найбільша проблема бізнесу в Криму - це поставка продукції і персонал. «Найбільш складні проблеми виникають з постачанням продукції, але ще більше з персоналом. Тому що на сьогоднішній момент люди, які працюють на державних установах у Криму, раптово стали отримувати в 3-4 рази більше заробітну плату ніж раніше, тому всі масово почали переходити на державну службу, а бізнес почав занепадати. Так працює російська система. Люди не можуть іти в бізнес, бо не зможуть утримувати родини, так як ціни дуже виросли», - ділиться ресторатор.

Підприємці півострову шкодують про те, що обірвалися, налагоджені роками, ділові зв'язки, і вони відрізані від України.

Підприємець із Севастополя підтвердив, що найголовніша проблема півострову - це поставки товарів і комплектуючих з України, які припинилися через закриття кордонів. Він розповів, що таож існує проблема з переказом коштів на Україну, адже всі українські банки в Криму закрилися. І що ціни на все піднялися: починаючи з оренди і закінчуючи витратними матеріалами (деякі подорожчали в 3 рази). А з нового року всі підприємці повинні працювати за російським законодавством. «Дуже шкода, що тепер доводиться міняти партнерів, а зв'язки були напрацьовані роками, що для бізнесу дуже складно. Нові ринки збуту практично не з'явилися, а старі ми втратили. Один мій знайомий займається зерном, і мало не прогорів, бо не було кому продати урожай, то він віддав його майже без прибутку. А головне те, що українські постачальники, які давали товар у кредит чи під реалізацію пішли, а російські - заходять на ринок неохоче, та й логістика не налагоджена, і доставка дорого обходиться, нестабільний курс валют дає про себе знати. Багато труднощів, а що буде далі важко сказати», - ділиться підприємець з Феодосії. А от власник мережі ювелірних магазинів на півострові особливих змін не відчув: «Так, змінюються постачальники з українських на російські. Всі підприємці Криму спочатку розуміли, що буде перехідний період і якісь невеликі нестиковки можливі, але нічого нічого немає».

Представники ж туристичних компаній скаржаться на те, що обірвалися налагоджені транспортні та інші зв'язки, що кримські здравниці, користуючись ситуацією, часто відмовляються повертати передоплати під самим різним приводом. На сьогоднішній день у Криму всім необхідно змінити реєстраційні документи на російські. Туристичні агентсва в основний їх масі, які намагаються налагодити роботу, вивчають курорти Росії (Сочі, Анапа) і складають екскурсійні маршрути, які особливою  популярністю не користуються.

Але, важливо зазначити, що значна частина українців на території Криму, які залишилися вірними своїм політичним поглядам, і належності Криму до України, говороят про те, що просто треба перечекати і все повернеться на свої місця. Багато з них, під будь-яким приводом, зберігають українські документи, але змушені отримувати і російські паспорти. Що буде далі? Ніхто не знає. Усі чекають закінчення військових дій на Сході країни і повернення Криму Україні. Українські підприємці - народ особливий, дуже терплячий і позитивний. У них, незважаючи ні на що, є надія, що країну чекають великі структурні зміни, пов'язані з вектором євроінтеграції, чекає підйом і процвітання.