Усе подолаємо, адже ми українці!

—  Яким чином складається ситуація для гравців ринку дитячого одягу? Яка існує конкуренція?
— Український ринок дитячого одягу демонструє зниження попиту на продукцію вітчизняних виробників, так як через сладну ситуацію в країні відбулося зниження рівня платоспроможності населення. Сьогодні користується попитом середній і нижче середнього ціновий сегмент дитячого одягу. Перш за все для нас конкуренція - це продукція турецького та китайського виробництва. Україні важко конкурувати з Китаєм і Туреччиною, перш за все, через митні збори. Та й собівартість українських товарів у кілька разів вища азіатської. Полотно завозиться з тим же митним навантаженням, що й готова продукція, але 20% полотна ми утилізуємо, і виходить так, що воно обходиться дорожче готової продукції. Тому конкурувати можна тільки більш високою якістю виробленого одягу, ім'ям, статусом та іміджем торгової марки. Серед українських компаній на ринку дитячого одягу більше 1000 гравців. Наша компанія на ринку вже 15 років, і для зменшення фінансових втрат у цій непростій ситуації, що склалася, ми знайшли вихід у франчайзингу. 

—  Що може допомогти галузі, наприклад, у законодавчому плані? 

—  У першу чергу під час колапсу в країні, коли економіка впала, суттєво допомогли б податкові канікули. Також бізнесу необхідне зниження митного навантаження. Для нашої компанії сьогодні розвиток по франчайзингу - це вихід з положення, щоб вистояти в складний для країни час, тому ми активно розширюємо мережу по всій Україні. 

—  Які перспективи рітейлу дитячого одягу в цілому, а також виходу на европеського ринок? 

— Про перспективи можна буде говорити тоді, коли в країні закінчиться воєнний конфлікт, і налагодиться економіка. Тоді років через п'ять почнеться її зростання, і підприємства будуть не виживати, а розвиватися. Що до виходу на європейський ринок, то ми, приміром, вже півроку займаємося цим питанням. Це дуже об'ємна та кропітка робота для компаній України, бо маємо недолік у знанні мов, у хороших фахівцях, які могли б взяти продукцію та й абгрейтити до європейського рівня. Також необхідно багато інвестицій. Та й сам ринок переповнений компаніями, які століттями розвивають свій бізнес і мають колосальний досвід, на відміну від українського бізнесу, який знаходиться на ранній стадії розвитку. Тому лише одиниці зможуть здійснювати експорт продукції до Європи. Одним словом є ряд задач, які потрібно вирішити, але ми все подолаємо, адже ми українці! А наші побажання до потенційних франчазі - це працьовитість, чіткість, дисциплінованість у роботі і т.д.