Франчайзинг в Україні до 2008 року

Хоча економіка Україна ще не досягла рівня розвитку країн Західної Європи, бізнес тут розвивається швидкими темпами, притягуючи до себе щораз більше українських та іноземних підприємців та інвесторів. Однак створення власної розпізнавальної та популярної торговельної марки може зайняти багато років, з не виключеними кризами, взлетами та падіннями.

Більшість українських підприємців, все ж таки пробують розвинути самостійний бізнес, та побудувати свою торгову марку та імідж, беручи на себе великий ризик. В час коли у всьому світі процеси глобалізації ідуть швидкими темпами, це впливає також на Україну, де великий бізнес стає ще більшим, а меншим підприємствам щораз важче утвердитися на ринку, або ж взагалі на цей ринок вийти.

На Заході багато людей вже переконалися, що не кожен може бути бізнес-генієм. Вони готові платити гроші, часом не малі гроші, за купівлю бізнесу із вже опрацьованими стандартами та репутацією, щоб зменшити ризик своїх інвестицій. В розвинених країнах франчайзинг вже став досить популярним, а в країнах що розвиваються, включаючи Україну - цей вид діяльності набирає обертів, з'являються нові системи, що своїм прикладом підтверджують ефективність такого розвитку бізнесу.

Де був початок

Пригадаймо початок 1990-х років. Цей період був ідеальний для старту діяльності на власний рахунок для тих хто мав доступ до необхідних ресурсів та знав як цим скористатися - дуже швидкі переміни державного устрою, брак державного регулювання, приватизація та інфляція цьому лише сприяли. Так зародилося на Україні підприємництво. Напротязі наступних років нові підприємці вчилися провадити бізнес, вчилися на своїх помилках, набували досвіду. Шукали нових шляхів розвитку бізнесу, часто оглядаючись на досвід країн із Заходу.

Перші франчайзингові системи в Україні не створювалися національними підприємства, вони приходили з-за кордону. Подібно як в інших країнах перші франчайзингові точки створювалися в рамках відомих іноземних компаній. Перша франчайзингова точка на Україні почала працювати у 1993 році - в рамках міжнародної інформаційної системи Компас (Нідерланди); пізніше на ринку з'явився McDonald's.

З часом і українські підприємці побачили переваги франчайзингового виду діяльності. Як результат в 1999 році в Києві була відкрита перша Українська франчайзингова точка - піцерія "Pizza Celentano".

Власники торговельної марки - ТОВ "Системи швидкого харчування" власним прикладом показали, що франчайзинг є ефективним та дієвим не лише у випадку міжнародних концернів. З того часу кількість франчайзерів на Україні щороку збільшується. У 2001 році також розпочала діяльність Українська асоціація франчайзингу - яка ставить перед собою за мету підтримку розвитку та захист інтересів суб'єктів франчайзингових відносин.

У фазі розвитку

За даними Української асоціації франчайзингу станом на кінець 2007 року в Україні працює більш ніж 900 торговельних марок, що мають мережу. З них близько 270 - це мережі франчайзингові, що працюють в більш ніж 80-ти галузях економіки, та співпрацюють з більш ніж 4 тис. партнерів-франчайзі. Більша половина франчайзингових мереж - (близько 55%) - походять з України. Серед франчайзингового бізнесу найбільше мереж працюють саме у торгівлі - більші половина всіх франчайзингових мереж. На другому місці - ресторанне господарство - близько 20% всіх мереж. Пізніше - сектор послуг - 15%. Але тут варто також зауважити - серед франчайзерів, про які говорилося вище, часто є такі що заявили про розвиток по франчайзингу, або ж мають підготовлений франчайзинговий пакет, але франшизу не продають, та партнерів-франчайзі не залучають, або ж відкрили одну чи кілька франчайзингових точок, але більше розвитку мережі не планують.

Незважаючи на 10-літню практику франчайзингу в Україні, такого слова в законодавстві країни не існує. Є поняття "комерційна концесія", яку можна вважати таким собі аналогом франчайзингу. Регуляція договору комерційної концесії, як і саме її поняття, ввійшли в життя в 2004 - разом з Цивільним та Господарським кодексами. Але здебільшого франчайзингові відносини в Україні регулюються різними нормативними документами, та франчайзинговим договором, що укладається між франчайзером та франчайзі.

Негативного досвіду ведення франчайзингу на Україні майже нема. Траплялися часом непорозуміння - наприклад вихід із ринку мережі американських хімчисток та інших іноземних систем. Причиною цього зазвичай була неготовність українського ринку до пропонованого товару чи послуги, або проблема була у пропонованій франчайзинговій концепції. Але необхідно взяти до уваги, що світова практика франчайзингу має вже більше ніж 100 років, а українська близько десяти, і знаходиться в стадії розвитку. Також не всі підприємці-українці готові платити за інтелектуальну власність, і можуть зберігати конфіденційність інформації.

Іноземні гості на Україні

Із всіх мережевих брендів на Україні - 45% - це торгові марки що походять з-за кордону. Не зважаючи на порівняно невеликий рівень доходів Українців, інтерес зі сторони Західноєвропейських країн досить виразний. Але все ж таки лідером по кількості торгових марок є Росія, яка має їх більше ста (дані Української асоціації франчайзингу). Друге місце, по кількості мережевих брендів має Німеччина (50 торгових марок). Також бренди з Італії, Франції, США присутні на українському ринку. Однак зазвичай такі закордонні фірми в Україні відкривають обмежену кількість власних пунктів продажу, і зазвичай лише в найбільших містах.

Сьогодні Україна є ринком дуже динамічним, де франчайзинг набуває щораз більшої популярності. З'являються системи, до яких можна долучитися, з відносно не великим обсягом інвестицій, наприклад у секторі послуг для індивідуальних клієнтів, що є надзвичайно ефективним способом набуття досвіду ведення власного бізнесу, особливо для підприємців-початківців. З'являються також системи елітні та дорогі, як наприклад ексклюзивні ресторани чи готелі. Як наслідок, особи зацікавлені входженням у франчайзинг мають широкий вибір пропозицій, а для франчайзерів ще є дуже багато місця на ринку для реалізації нових бізнес-ідей.