Рекомендація веб-сторінки: Європейський Кодекс Етики Франчайзингу
Адресат
електронна адреса отримувача
Відправник
електронна адреса відправника
Повідомлення
текст повідомлення

2009-11-04

Європейський Кодекс Етики Франчайзингу

Кодекс Етики Франчайзингу, прийнятий Європейською Федерацією Франчайзингу

Європейська Федерація Франчайзингу (European Franchise Federation - EFF) розпочала свою діяльність у 1972 році. Членство в організації мають франчайзингові спілки європейських країн, а також інші особи, що мають відношення до франчайзингу.

Над Кодексом Етики працювали Європейська Федерація Франчайзингу з її членами – франчайзинговими об’єднаннями з Австрії, Бельгії, Данії, Німеччини, Франції, Італії, Нідерландів, Португалії та Великої Британії, у співпраці з Комісією Європейської Спільноти.

Чинний Європейський Кодекс Етики Франчайзингу був прийнятий у 1990 році. Це своєрідна "Конституція" франчайзингу, на основі якої будується все інше регулювання франчайзингових відносин в кожній окремій європейській країні.

Європейський Кодекс Етики Франчайзингу

Визначення франчайзингу

Франчайзинг - це система продажу товарів, послуг або технологій, основою якого є безперервна співпраця між юридично і фінансово окремими і незалежними підприємствами – франчайзером і франчайзі. Суть цієї системи полягає в тому, що франчайзер надає франчайзі право, а також накладає на нього обов'язок ведення діяльності згідно його концепції. Це відбувається у рамках і у період дії франчайзингового договору, а також в обмін на певні фінансові оплати за надану можливість використовувати торговельну марку франчайзера, ноу-хау, методи ведення господарської діяльності, технічні знання та інші права інтелектуальної власності та отримувати постійну підтримку і допомогу франчайзера.

  • "Ноу-хау" означає пакет незапатентованої, практичної інформації, що була отримана з досвіду під час власної діяльності франчайзера. Ця інформація є невідомою загалу, важливою та ідентифікованою.
  • "невідоме" означає, що ноу-хау, як цілісність, набір пов’язаних між собою елементів не є загальновідомим або легко доступним; однак не варто однозначно і вузько сприймати це визначення. Мається на увазі, що кожен складовий елемент може бути відомий громадськості, але як цілісність пов’язаних між собою складових використовується лише в господарській діяльності франчайзера і ніде більше;
  • "важливе" означає, що ноу-хау містить інформацію, яка необхідна для продажу товарів або надання послуг кінцевим споживачам, а особливо для презентації товарів, для обслуговування клієнтів, для управління фінансами. Ноу-хау полегшує франчайзі вихід на ринок, робить його діяльність ефективною та конкурентноспроможною.
  • "ідентифіковане" означає, що ноу-хау має бути досить детально описаним в операційному підручнику.

Основні засади

  1. Франчайзер є творцем франчайзингової мережі, яка складається з нього самого, а також його франчайзі, для яких він стає "опікуном" на певний термін і гарантом функціонування мережі.
  2. Обов'язки франчайзера:

Франчайзер повинен:

  • перед початком створення франчайзингової мережі, випробувати концепцію у власному пункті протягом досить тривалого терміну;
  • бути власником або мати юридичні права користування торговельною маркою або іншими ознаками, що виокремлюють мережу з-поміж інших;
  • надати франчайзі вступну підготовку та надалі підтримувати його комерційно і технічно протягом тривання дії договору.

Обов'язки франчайзі

франчайзі повинен:

  • докладати зусиль у ведення власної діяльності та підтримувати імідж, ідентичність і репутацію всієї франчайзингової мережі;
  • надавати франчайзеру перевірену операційну інформацію для перевірки рівня і якості ведення бізнесу, необхідні фінансові звіти для ефективного управління франчайзинговою мережею, можливість доступу до свого підприємства для перевірки необхідної документації франчайзеру та його представникам;
  • протягом тривання договору та після його розірвання не розголошувати ноу-хау франчайзера.

Незмінні обов'язки обох сторін:

  • У взаємовідносинах сторони повинні поводитися чесно. Якщо франчайзі порушив певний пункт договору, франчайзер письмово йому про це повідомляє та повинен визначити строк, в який це порушення має бути виправлене.
  • Сторони повинні мирно розв'язувати суперечки шляхом розмов та переговорів.

Рекрутація, оголошення, розголошення

  1. Коли франчайзер збирається залучати франчайзі у свою мережу і розміщує оголошення, то інформація в ньому має бути чіткою, зрозумілою і не вводити в оману;
  2. Публічно доступні матеріали, що стосуються залучення франчайзі, рекламні матеріали, інші документи які містять інформацію про можливі доходи франчайзі повинні бути об’єктивними, та не повинні вводити в оману;
  3. Перед підписанням будь-яких договорів про співпрацю франчайзі має право отримати актуальний Кодекс Етики та докладну інформацію про франчайзингову пропозицію;
  4. Якщо франчайзер вимагає від франчайзі підписання договору про нерозголошення перед підписання основного договору франчайзингу, франчайзі повинен звернути увагу на такі моменти:
    • перед підписанням будь-якого попереднього договору кандидат у франчайзі повинен отримати письмову інформацію на тему мети підписання цього договору і на тему суми можливого відшкодування франчайзеру в разі невиконання франчайзі умов цього договору; якщо після того, як згідно з умов попереднього договору підприємець заплатив відшкодування франчайзеру, але після того вони таки підписали договір франчайзингу, сума яку дістав франчайзер як відшкодування повинна бути повернута франчайзі, або ж зачислена як частина паушального внеску франчайзі яку би мав заплатити франчайзі при вступі до мережі;
    • договір про нерозголошення обов’язково має містити термін його дії, та ситуації, за яких він може бути розірваним;
    • з метою охорони свого ноу-хау та однотипного візерунку мережі франчайзер може вносити до договору записи, які стосуються заборони конкуренційної діяльності, та охорони комерційної таємниці.

Відбір потенційних франчайзі

Франчайзер повинен відбирати і приймати в систему нових франчайзі тільки після розумної перевірки кандидатів та за наявності у них основних навичок, освіти, особистих якостей і фінансових ресурсів, достатніх для ведення франчайзингового бізнесу.

Франчайзинговий договір

  1. Франчайзинговий договір має відповідати чинному державному законодавству, законодавству державних спільнот та цьому Кодексу Етики .
  2. Договір виражає інтереси членів франчайзингової мережі, захищаючи виробничу та інтелектуальну власність франчайзера і підтримуючи загальну ідентичність і репутацію франчайзингової мережі. Всі договори і контрактні зобов'язання, пов'язані з франчайзинговими взаємовідносинами повинні бути оформлені в письмовому вигляді мовою країни діяльності франчайзі, або перекладеними на цю мову уповноваженими перекладачами. Підписана копія договору негайно надається франчайзі.
  3. Франчайзинговий договір повинен детально визначати права та обов'язки сторін та всі інші важливі умови їх співпраці.
  4. Необхідний мінімум питань, які мають регулюватися договором франчайзингу:
    • права франчайзера;
    • права франчайзі;
    • товари та послуги, що отримує франчайзі;
    • обов'язки франчайзера;
    • обов'язки франчайзі;
    • умови франчайзингових оплат;
    • термін дії франчайзингового договору, який повинен бути досить тривалим для того, щоб дати можливість франчайзі окупити свої початкові витрати, пов'язані з покупкою франшизи;
    • умови, на яких можна подовжити договір;
    • умови, на яких франчайзі має право продати франчайзинговий бізнес або передати права на його ведення, а також можливе право першокупу франчайзера;
    • положення, що стосуються прав франчайзі на використання знаків франчайзера, до яких належать товарний знак, логотипи та інші знаки;
    • права франчайзера вводити в систему нові методи і технології;
    • умови, що стосуються розірвання договору;
    • положення про негайне повернення після закінчення терміну дії договору будь-яких коштів, інтелектуальної та правової власності, що належать франчайзеру чи іншому законному власнику.

Кодекс Етики та договір мастер-франчайзингу

Цей Кодекс Етики можна застосовувати у взаєминах між франчайзером і франчайзі, а також, у рівній мірі, у взаєминах між мастер-франчайзі та його суб-франчайзі. Цей Кодекс Етики не варто застосовувати у відносинах між мастер-франчайзером та мастер-франчайзі.