Сучасні батьки розуміють, що освіта - квиток у життя для дитини, а якісне навчання є запорукою успіху на професійній ниві. Звичайно, цінність знань, шо підвищилася за останні роки, дала людям усвідомлення необхідності інвестування в освіту. На тлі викладання в державних загальноосвітніх школах помітно стали виділятися приватні фірми, які навчають дітей і дорослих за новітніми методиками і гарантують високий рівень своєї роботи.

На українському ринку франчайзингу існує кілька напрямків освітньої сфери. Це підготовка до пологів, заняття з батьками та дітьми в перші місяці життя малюка («Сім'я від А до Я»), центри раннього розвитку дитини (FasTracKids, «Перша Дитяча Академія»), клуби психологічного розвитку (International Kids Club), різне спеціалізоване навчання - школи іноземних мов (Helen Doron Early English, Mortimer English Club, Daily Language School), а також школи танців (Release Dance Complex), розвиваючі клуби («Винахідник» - LEGO-Education) тощо.

По франчайзингу найактивніше зараз розвиваються мережі мовних шкіл. «Іноземна мова, особливо англійська, зараз потрібна практично скрізь, і сучасні батьки це дуже добре розуміють», - розповідає Інна Азарова, мастер-франчайзі в Україні міжнародної мережі Mortimer English Club. Крім того, актуальні мовні школи і для дорослих і молоді. Кар'єра і подорожі стають головними стимулами для вивчення іноземних мов. Багато людей виїжджає за кордон на роботу. З кожним роком навчання за кордоном прагнуть все більше студентів.

Що ж до центрів загального розвитку дитини, тут ситуація дещо інакше. Достатньо високі ціни на навчання змушують батьків задуматися про доцільність вкладення грошей. Вартість такого задоволення варіюється від 500 грн до 5 і більше тис. грн на місяць залежно від програм, інтенсивності навчання тощо. Проте на вулицях міст вивіски подібних закладів зустрічаються все частіше і частіше. Так, наприклад у Києві, за приблизними підрахунками працює більше 200 центрів раннього розвитку дитини. Що стосується франчайзингу, то для того, щоб відкрити школу раннього розвитку у більшості випадків необхідні досить високі інвестиції: для деяких концепцій вони становлять близько $ 50-100 тис. (FasTracKids - $ 60 тис., «Перша Дитяча Академія» - $ 20 тис., «Сім'я від А до Я» - $ 50-80 тис.) Це також є причиною того, що нові точки подібних концепцій відкриваються з дещо меншою періодичністю.

Неоране поле
Як стверджують експерти, за останні чотири роки кількість приватних освітніх закладів в Україні збільшилася в три рази, позитивні тенденції прогнозують і надалі. Максимальна концентрація приватних центрів розвитку дитини в столиці, чимало шкіл працює в мільйонниках та інших великих містах. Гірше для клієнтів, але краще для потенційних інвесторів йдуть справи в невеликих містах: там школу високого рівня - будь то вивчення мов або ранній розвиток дитини - часто вдень з вогнем не знайдеш.

За словами учасників ринку, високий попит на навчання мовам і, відповідно, гарні обороти спостерігаються навіть у невеликих населених пунктах. «Дуже успішним і показовим у нас є центр в Південному - населення цього міста всього 25 тис. осіб. Також зараз ми підписали договір і готуємо до запуску центр в Білгород-Дністровському, де проживає близько 60 тис. чоловік», - розповіла Віра Василівна Чуб, національний координатор мережі Helen Doron Early English в Україну.

Мама-вчитель-бізнеследі
Вважається, що таким бізнесом найкраще займатися людям з освітньої сфери. Хоча, звичайно ж, при бажанні, відкрити школу може будь-який бізнесмен. Тим більше у випадку франчайзингової співпраці франчайзер допоможе з запуском бізнесу, навчить майбутнього власника і його персонал, буде всіляко допомагати надалі. «Бізнес у сфері освіти неможливо порівнювати за прибутковістю, наприклад з торгівлею, - вважає Віра Василівна Чуб. - Тут абсолютно інші обороти, особливо що стосується невеликих міст. Цим бізнесом в дійсності повинні займатися люди, яким подобається працювати з дітьми, які цим живуть. Природно, у кожної людини своє поняття про високі доходи. Можу сказати, що дуже великі прибутки бізнес у сфері освіти приносить, коли підприємець відкриває кілька навчальних центрів».

Часто власницями бізнесів, пов'язаних з дітьми, стають жінки. Адже багатьом дамам хочеться поєднувати сім'ю і роботу. Завдяки материнського інстинкту представницям прекрасної статі приємно і цікаво працювати з дітьми.

«Поки не стала матір'ю, я й не думала, що почну навчати англійській дітей, хоча закінчила педагогічний ВУЗ, навчалася за кордоном і завжди хотіла пов'язати своє життя з викладанням англійської мови, - розповідає співвласниця однієї з мовних шкіл Mortimer English Club. - Проте я ніколи не бачила себе в бізнесі для дітей. Як тільки у мене з'явилася дитина, я зрозуміла, яке це величезне задоволення, і такий божевільний стимул для роботи!"

Розширити горизонт
Українському ринку франчайзингу в загальноосвітній сфері ще є куди розвиватися. Існує багато напрямків, які в нашій країні взагалі ще не представлені. Багато чому можна повчитися у західних колег. Наприклад, в Європі успішно працюють різні спеціалізовані заклади: тренінги з розвитку уваги, пам'яті, центри навчання швидкому читанню, іноземна мова з виїздом на дім, курси гри з м'ячем, школи вивчення Інтернету і комп'ютера і багато іншого.

Кава - один з найстабільніших продуктів на ринку товарів повсякденного попиту. Його споживання характеризується високим рівнем лояльності до бренду: тільки в крайньому випадку любитель продукту зрадить улюбленій марці і перейде на більш дешевий варіант. Навіть під час кризи частка споживачів, які змінили улюблену каву на дешевшу, була незначною. Щорічно кавовий ринок поповнюється новим капіталом, розмір якого досягає 200-300 млн доларів. І це не тому, що кава дорожчає або дешевшає: просто її п'ють все більше.

Найчастіше напій вживають вдома та на роботі. На кав'ярні припадає 20-30% кавового ринку України. Але це абсолютно не означає, що цей сегмент розвинений слабо. Щорічно кількість українських кав'ярень збільшується приблизно на 7-8%. Цей показник хоча і набагато менший, ніж докризовий (20%), натомість стабільний.

«Ринок кави в Україні, а особливо та його частина, яка припадає на кафе, ще далека від заповнення, - розповідає Ярослав Волинець, директор з економіки та зовнішньоекономічних зв'язків компанії «Галка Лтд». - Якщо на заході країни досить багато кав'ярень, то у східній та центральній її частині їх ще дуже мало. На сході України, завдяки близькості до Росії, збереглися сильні чайні традиції, тоді як кавові розвинені слабко. Якщо споживач тут п'є каву, то переважно розчинну; якщо вибирає для цього заклад громадського харчування, то не кав'ярню в чистому вигляді, а місце, в якому можна ще й ситно поїсти».

Фахівці відзначають, що класичний формат кав'ярні (в меню - виключно кава і кілька десертів) і на сході, і на заході країни сьогодні втрачає свою популярність. Більшість власників впевнені, що одної кави недостатньо, щоб бізнес приносив хороші прибутки. Клієнти кав'ярень, як правило, хочуть ще щось перекусити, підкріпитися міцним напоєм тощо. Тому підприємці зазвичай змушені розширювати меню закладів, додаючи холодні закуски, суші, піцу, пасту, салати, десерти, алкогольні та безалкогольні напої. І не дивно - адже доходи від продажу додаткових позицій становлять від 10% до 45% всього доходу кав'ярень.

«Кав'ярня в чистому вигляді - достатньо ризикований формат. Її клієнтами є переважно кавові гурмани, яких у світі лише 2%, а в Україні - того менше, - впевнена Ольга Насонова, генеральний директор компанії «Ресторанний консалтинг». - Клієнтура формується достатньо повільно, а рентабельність бізнесу становить тільки 10%, тоді як у закладах, які пропонують додаткове меню, ця цифра досягає 20-30%».

Однак з такою думкою погоджуються не всі підприємці, що займаються кав'ярнями в класичному форматі, і запевняють в рентабельності такого бізнесу. «Одним з головних законів маркетингу є закон позиціонування бренду. Дослідження, проведені в цій сфері, показують, що розширення продуктової лінійки товарів не призводить до збільшення кількості клієнтів, - стверджує власниця бренду «Золотий Дукат» Ольга Палій. - Тому для кавового бренду, перш за все, важливо дотримуватися стандартів, заданих торговельною маркою, і не перетворювати кав'ярню у звичайне кафе. Звичайно, крім кави, клієнтові слід запропонувати різноманітні тістечка, морозиво, десерти і чай, тобто ту продукцію, яка підсилює смак кави. Але в додатковому меню аж ніяк не повинні бути салати, гарячі страви, суші тощо». Є й інші позитивні винятки з правил. Так, «Дім Кави» пропонують своїм відвідувачам лише каву. І це не перешкодило компанії розвинути свою франчайзингову мережу до 100 точок по всій території Україні.

З того часу, як на початку 2000-х у Києві з'явилася перша кав'ярня, кількість форматів значно зросла. Тепер підприємці можуть вибирати між стандартними кав'ярнями, міні-кафе на колесах, невеликими точками-острівцями в торговельних центрах, окремими закладами, орієнтованими тільки на каву і десерти, і пропонують крім ароматного напою ще й розширене меню. І не важливо, скільки у вас грошей в кишені - $ 5 тис. або $ 100 тис., не важливо яку площу ви можете орендувати - 2 кв.м або 80 кв.м, в будь-якому разі у вас є шанс почати прибутковий бізнес і напоїти своїх клієнтів смачною якісною кавою.

Крім традиційних кафе і кав'ярень з додатковим меню, все частіше споживачі відвідують магазини кофе, в яких можна як насолодитися гарячим напоєм, так і купити його. У цьому напрямку працюють такі мережі, як «Дім Кави», Totem Coffee і Coffeetea.

Останнім часом значну популярність отримали кав'ярні на колесах. Фахівці одностайно стверджують, що пересувні модулі складають гідну конкуренцію своїм стаціонарним аналогам. Однак самі мобільні оператори достатньо неоднозначно оцінюють свій бізнес. «Кав'ярні на колесах - це прибутковий, але часто нестабільний бізнес, - розповідає власник мережі пересувних кав'ярень Дмитро. - Дохід в значній мірі залежать від місця розташування, природних явищ, офіційних і неофіційних домовленостей з місцевою владою. Адже знаєте, як у нашій країні все відбувається: якщо місце хороше, приходять люди і вимагають грошей. Бізнес окупається десь років за три».

Сьогодні на українському ринку кави представлено більше десятка франчайзингових мереж. У середньому під одним брендом в мережі працює від 10 до 40 кав'ярень.

Проте не всім компаніям легко впоратися з кавовою мережею, особливо якщо мова йде про іноземні бренди. Так, в 2010 році в нашій країні припинила роботу латвійська мережа кав'ярень Double Coffee, що володіла на той момент в Україні десятьма власними і трьома франчайзинговими закладами. Згодом діяльність була відновлена ​​за ініціативою українського підприємця, який повністю узяв на себе відповідальність за розвиток мережі в Україні. Інша компанія австралійського походження, Gloria Jean's Coffee, змушена була припинити діяльність власних закладів через складність дотримання стандартів бренду на території Україні.

Країна, яка з кожним роком споживає на 6 тисяч тонн більше кави, ніж у попередньому, і поступово переходить з розчинної кави на мелену, з кавування на кухні до посиденьок в кафе, має величезний потенціал для розвитку цього ринку. Так, українець випиває лише 1-1,5 кг кави на рік, тоді як скандінавец - 5-6. У порівнянні з останнім українська цифра - мізерна. Однак скандинавець і надалі буде щорічно споживати свої 5 кг, тоді як житель Україні кожен раз збільшує торішню дозу.

Це фрагмент статті "Кавовий аромат прибутку", продовження Ви можете знайти в журналі "Ідеї Бізнесу ФРАНЧАЙЗИНГ" 4/2011

Діти традиційно визнаються споживачами «три в одному». По-перше, вони мають свої власні кишенькові гроші і роблять за них свої найчастіше невеликі, але все ж покупки. По-друге, улюблені чада безпосередньо впливають на своїх батьків. З одного боку мами і тата задовольняють потреби і забаганки своєї дитини. З іншого - часто саме діти розповідають батькам про різноманітні новинки, виступають порадниками під час придбання тієї чи іншої продукції, наприклад, для сімейного використання. І, по-третє, рано чи пізно, діти виростають, і споживчі звички, сформовані в дитинстві, часто залишаються з людиною впродовж всього життя. Приміром, фаст-фуд або кафе, які були улюбленими в дитинстві, в більшості випадків виросла дитина буде відвідувати і надалі. Дитячі звички та уподобання в майбутньому найчастіше перетворюються на лояльність до певних брендів.

Заробіток на змінах
Утримання та виховання дитини вимагає значних сум грошей. Починаючи від новонародженого малюка, який росте не по днях, а по годинах, і разом з ним збільшуються його потреби. Взяти хоча б той же одяг для малюка - проходить пару тижнів, і він стає йому малий. Відповідно, знову і знову необхідно купувати новbq. І так у всьому, починаючи від харчування, одягу, предметів гігієни, закінчуючи розвиваючими іграшками, дитячими садками, школами, і всілякими забаганками. За деякими підрахунками, сума, яку батьки витрачають на те, щоб вивести дитину в життя, перевищує вартість дорогого автомобіля. На що йдуть всі ці гроші - на памперси, коляски, одяг, іграшки, книги, комп'ютери, MP-3 плеєри, освіту, лікування, всілякі розваги тощо. Власне, всі ці гроші де? На рахунку тих компаній, що надають товари та послуги, спрямовані на дітей.

Сталість попиту
Бізнесам, кінцевими споживачами яких є діти, притаманні кілька важливих тенденцій. По-перше, це - стабільність попиту: щорічно в Україні народжується близько 500 тис. дітей. Діти ростуть дуже швидко, тому багато речей доводиться купувати знову або замінювати в силу їх неактуальності. По-друге, вплив кризових явищ незначний: на дітях, як правило, не економлять. Батьки можуть відмовитися від багатьох покупок для себе, але все одно будуть вкладати гроші у свою дитину.

Одяг та харчування - у виграші
За оцінками експертів, річний оборот ринку дитячих товарів і послуг в Україні становить близько 25 млрд грн, і щорічно цей показник збільшується на 15-20%. Але при цьому основним попитом у батьків користуються товари першої необхідності. В умовах кризи і невисоких зарплат питання відпочинку та розваги дітей йдуть на другий план. 65% витрат на дітей в Україні, як і в більшості країн СНД, йдуть на харчування та одяг.

На чому заробити?
Золотою жилою серед бізнесів, орієнтованих на дітей, є торгівля одягом. Діти ростуть дуже швидко, також швидко свій одяг вони роблять непридатним для носіння. Тому попит на цей сегмент дитячих товарів стабільно високий. Якщо говорити про ринок дитячого одягу, то зараз на ньому працює понад 170 операторів - виробників та імпортерів. Експерти називають ринок дитячого одягу слаборозвиненим і лише відносно цивілізованим, стверджуючи що великих гравців в Україні досі немає.

Другий і дуже важливий і великий сегмент цієї сфери - це різноманітні іграшки та розваги. Це товари не першої необхідності, але тим не менше грошей на забави своїх чад батьки не жаліють. Обсяг українського ринку дитячих іграшок складає 400 млн доларів на рік. Велику частину ринку займає імпортна продукція. 80% іграшок ввозиться в Україну з-за кордону, в основному з Китаю. Однак за словами його учасників, на українському іграшковому ринку залишається достатньо невеликих ніш для оригінальної продукції, виробленої навіть невеликими підприємствами.

Батьки завжди готові інвестувати в освіту та розвиток своїх дітей. Тому все більше з'являється в нашій країні приватних дитячих садків, гімназій і ліцеїв, сімейних клубів, шкіл вивчення іноземних мов, танцювальних, центрів раннього розвитку дитини, всіляких гуртків за інтересами.

Діти - активні користувачі мережі Інтернет, ПК, а також різних технічних пристроїв - mp3-плеєрів, I-Pod тощо. Значну частину аудиторії магазинів комп'ютерної техніки становлять, як не дивно, діти та підлітки. Маленькі члени нашого суспільства є завсідниками різноманітних закладів громадського харчування. Що цікаво, з цієї сфери дітей чомусь найбільше тягнуть фаст-фуди. У цьому напрямку все ще не зайнята на нашому ринку ніша спеціалізованих дитячих кафе, розрахованих конкретно на відвідувачів-дітей з відповідним меню, атмосферою та обстановкою.

Знайти свою нішу
За великим рахунком у кожній із ніш дитячих товарів і послуг ще достатньо місця для спеціалізованих гравців, зокрема, магазинів іграшок або товарів для малюків. Хоча для підприємця, звичайно, вигідніше охоплювати всю дитячу аудиторію і пропонувати широкий асортимент товарів. Вирішити це завдання під силу великим мережам з магазинами великої площі і розвиненою логістичною системою.

Як і в будь-якому іншому напрямку бізнесу, великі шанси на успіх мають нестандартні ідеї, а також заповнення незайнятих ніш. «Так склалося, що на ринку СНД якісні, цікаві дизайнерські іграшки мало представлені, - розповідає Віталій Фінько, представник компанії Craftholic, що розвиває мережу магазинів незвичайних дизайнерських іграшок. - Нам хотілося привнести нотки стилю, моди, тому що те, що продається у звичайних магазинах, в основному це банально і не ново".

Бувають випадки, коли нові ніші формуються за рахунок змін у законодавстві. Так, наприклад, з початку 2011 року згідно з Правилами дорожнього руху стало необхідно в обов'язковому порядку дітей у віці до 12 років перевозити в автомобілі в спеціальних дитячих кріслах. «Цей ринок досить молодий, фактично ми були першою компанією, яка надала комплексну пропозицію цієї продукції», - коментує Світлана Кучер, директор з маркетингу компанії «Автопапа».

Готовність платити за якість
Ще кілька років тому велику частину ринку утримувала у своїх руках «стихійна торгівля». Зараз же критерії критерії вибору продукції для дітей змінюються. Якщо раніше батьки в першу чергу звертали увагу на зовнішній вигляд і вартість товару, то зараз на першому місці стоїть безпека виробів. Покупці віддають перевагу відомим ТМ, цікавляться, в якій країні вироблена продукція, і все частіше вимагають пред'явити сертифікат якості. Турбота про здоров'я дітей і готовність платити за якісний товар відкриває перспективи для розвитку спеціалізованих магазинів дитячих товарів середнього сегмента.

Бізнес в мережі
Гравці ринку дитячих товарів і послуг розмістилися сьогодні і в Інтернеті. Зараз у мережі працюють не менше десятка магазинів, що пропонують ціни на 5-15% нижче, ніж в традиційній роздробі. Власні інтернет-магазини почали відкривати багато мереж магазинів іграшок («Будинок іграшок», «Антошка» тощо) Інтернет відкриває величезні перспективи і для підприємців-початківців. Такий спосіб ведення бізнесу скасовує необхідність в торговельній площі, продавцях-консультантах тощо. Тим більше, що лояльність людей до покупок в мережі з кожним днем ​​зростає.

Мама-бізнесмен
Багато бізнесів, пов'язаних з дітьми, привертають жінок-підприємців. Що й не дивно - як дійсні і майбутні мами, вони найчастіше добре розуміють потреби, бажання, переваги маленьких членів суспільства. Крім того, бізнес приносить і задоволення - особливо що стосується сфер, де безпосередньо можна спілкуватися зі своїми клієнтами-дітьми. Це, наприклад, освітні заклади, різноманітні гуртки і школи. «Часто жінка задає собі питання як поєднати роботу і сім'ю, - розповідає Інна Азарова, мастер-франчайзі міжнародної мережі шкіл англійської мови для дітей та дорослих Mortimer English Club. - Концепція клубу англійської мови для дітей та дорослих Mortimer, наприклад, дає жінці можливість вибору: чи відкрити великий навчальний центр або займатися в невеликому приміщенні, викладати самій або керувати навченими вчителями, працювати повний день або за гнучким графіком, представляти повний спектр програм або працювати тільки з якимось одним віком. А це означає, що жінка може сама керувати своїм часом, розставити свої життєві пріоритети і в той же час отримувати гідний заробіток як власниця бізнесу».

Привернути увагу дитини
Є така думка, що для того, щоб успішно працювати на ринку дитячих товарів, потрібно догодити батькам. Це не зовсім вірно. Що стосується маркетингових комунікацій, то тут правило таке: чим молодша дитина, що є споживачем бренду, тим більше націленість реклами на дорослого. Коли діти стають старші, рекламне посилання потрібно направляти вже саме до них. Малюкам властиві пізнання світу, цікавість, наслідування дорослим, вони з легкістю сприймають тонни інформації і швидше, ніж дорослі, розбираються у всьому новому, освоюють всі новинки. Головне - привернути увагу, зацікавити дитину. А випросити у батьків те, що йому дуже хочеться, повірте, діти вміють прекрасно.

Стаття "Наші дорогі діти" опублікована в журналі "Ідеї Бізнесу ФРАНЧАЙЗИНГ" 2/2011

Багатьох бізнесменів приваблює співпраця з відомими торговельними марками одягу. В цілому - це дуже виправдане рішення. Відомий бренд має сформовану репутацію, він знайомий споживачам, більше того - вже має своїх шанувальників. У результаті менше інвестицій доводиться вкладати в розкрутку та піар магазину: вже одна назва забезпечить вам покупців. Крім того, від імені великої компанії простіше домовитися з великими торговельними центрами, політика яких полягає в тому, щоб зібрати в своїх галереях найбільш популярні бренди і таким чином сформувати гарантований потік відвідувачів ТЦ. З новою маркою «увійти» в великий торговельний центр достатньо складно, чого не скажеш про відкриття фірмового магазину під відомим брендом.

Ринок одягу в Україні, незважаючи ні на що, залишається одним з найбільш динамічно розвиваються секторів економіки. Звичайно, кризи останніх років позначилися по-своєму і на ньому, проте для когось це стало причиною занепаду, а для інших - поштовхом до активного розвитку. Протягом 2010 року багатьом українським рітейлерам одягу вдалося відкрити понад десяток магазинів. В основному це компанії, що практикують франчайзинг в розвитку своєї мережі. Незалежному підприємцю вигідно відкривати магазин на умовах франчайзингу зважаючи на менші ризиків під час запуску бізнесу і «розкрученості» торговельної марки. Для компанії-власника бренду - це можливість збільшити продажі товару, не залучаючи для цього додаткових інвестицій. Багато закордонних і українські гравці ринку одягу практикують співпрацю з підприємцями. Назвемо кілька брендів, знайомих більшості українських покупців: Mango, Mexx, Savage, Tom Tailor, Broadway, Sela, Reserved, Cropp Town, House, Top Secret, Levi's, Springfield, woman'secret, Atlantic. Список можна продовжувати довго, адже партнерство в Україні пропонують більше 200 брендів. У когось це франчайзинг, в інших - співпраця на умовах комісії, а хтось називає партнерством. Тут можливі різні варіанти роботи - від надання повного концепту фірмового магазину до дилерства та продажу одягу бренду в своєму магазині.

Пріоритетними для більшості франчайзерів є українські мільйонники. Все більше компаній починають розглядати пропозиції про відкриття магазинів у містах від 150-200 тис. жителів. Оскільки в багатьох великих містах мережі вже присутні, міста поменше - «неоране поле» для роботи. Хоча навіть наявність магазину певного бренду у вашому місті ще не означає червоне світло для вас: часто є можливість паралельної роботи декількох точок.

Цей рік став досить важким для багатьох франчайзерів та їх партнерів-франчайзі. Економічна криза, почавшись у 2008 році, набрала обертів та завдала удару по багатьох підприємцях коливаннями курсу долару, зменшенням відвідуваності торговельно-розважальних центрів та магазинів, падінням попиту на продукцію та послуги, сумнівами підприємців у рентабельності ведення бізнесу за сучасних умов.

Минулого року різні джерела називали кількість близько 400 франчайзерів в Україні. Але при цьому враховувалися не лише ті компанії, що дійсно мали франчайзингові пункти, але й ті, що просто оголосили про бажання чи намір розвиватися по франчайзингу, причому багато з яких не пішли далі того, щоб просто створити підсторінку на свому сайті із назвою "Франчайзинг".

На сьогоднішній момент ми можемо констатувати той факт, що насправді в Україні активних франчайзерів нараховується трохи більше 200. Це дійсно ті компанії, що мають партнерів-франчайзі, і за цей рік відкрили принаймні одну, а найчастіше більше франчайзингових точок. Всі інші - або перечікують кризу, або просто стагнують і не докладають великих зусиль для стимулювання розвитку мережі.

Цього року також з’явилося досить багато нових франчайзерів, що доволі активно почали розвивати свої мережі. Найчастіше - це такі концепції, що не потребують великих інвестицій (Scorini Caffe Punto, Delice, Enjoy, Кукурузник тощо). Також про початок розвитку по франчайзингу оголосили деякі знані великі компанії (Інсайт, Sport Life). Активно розвивають зараз свої мережі деякі компанії, що минулого року почали працювати на ринку (Оранжевий Слон, Corn House, Експрес Манікюр тощо). Є й такі, що цього року закрили свої франчайзингові проекти (Ephoto, Linline, Дорожня Карта).

Мережа Форнетті налічує вже 600 точок на территорії України

Дуже активно цього року розвивається галузь стріт-фуду. Франчайзингові мережі компаній, що працюють у цій сфері, об’єднують зараз точки, кількість яких вже рахується сотнями ( Форнетті - 600, Чудо-Піч - майже 200, Рум’яночка - більше 100). Зважаючи на те, що постійно з’являються нові концепції - схожі й абсолютно інші - компанії змінюють асортимент, вдосконалюють виробництво, йдуть в невеликі міста.

Для сфери торгівлі цей рік виявився досить важким: багато товарів розвивають в Україні мережі закордонних брендів, тому коливання курсу долару досить помітно вплинуло на їх розвиток. Та й інвестиції для відкриття зазвичай у галузі торгівлі далеко не малі. Багато компаній закривали цього року нерентабельні магазини, є випадки, коли один і той же партнер-франчайзі закрив магазин в одному місті чи місці, а відкрив у іншому. Тому можна сказати, що надвеликої кількості відкриттів у сфері торгівлі цього року не було, деякі компанії вийшли на нуль (кількість відкритих магазинів дорівнює кількості закритих), деякі відкрили декілька франчайзингових магазинів, є й такі франчайзери, що розширяли мережу лише за допомогою відкриттів власних магазинів. Загалом компанії шукали можливості певних поступок для залучення франчайзі, розробляти антикризові формати та підбирали асортимент.

У галузі послуг населенню ситуація неоднозначна. Як і всюди, найбільшу підтримку отримали концепції з невеликою кількістю інвестицій. Дуже активно, наприклад розвиваються туристична галузь. Офіси багатьох компаній - активних франчайзерів - зараз присутні у всіх великих містах країни і зараз націлені і на невеликі. В той час як розширення мереж салонів краси та фітнес клубів було мінімальним. Досить активно у 2009 році розвивалися компанії, що надають освітні послуги для дітей та батьків: незважаючи на велику кількість інвестиції, відкривалися як власні школи, так і на франчайзингових умовах.

"Горящие путевки" зараз користуються великим попитом. На українському ринку серед компаній, що розвиваються по франчайзингу, такі послуги надають "Сеть Магазинов Горящих Путевок" і "Сеть Агентств Горящих Путевок"

Не відчув особливої підтримки цього року вендінг: адже більшість пропонованих послуг не є першочерговою потребою людини, так, наприклад, Майстер Спін не бачить зараз можливості розвитку, в той час як компанія Лонді налаштована досить оптимістично і вважає, що необхідний просто ретельніший підхід до відкриттів.

Галузь ресторанного харчування переживає також період стагнації. Загальною тенденцією цієї сфери є зменшення кількості відвідувачів цих закладів, відповідно скорочення прибутків власників. Виходом з цієї ситуації могло стати підвищення цін у ресторанах, але це знову призвело би до ще більшого скорочення кількості відвідувачів. Тому компанії вдавалися до зменшення штату працівників та скорочення порцій, щоб вийти хоча б на мінімальні прибутки. При цьому франчайзі зараз дуже часто не мають таких великих інвестицій, що необхідні для відкриття ресторанів, та й перспектива стагнації загалом не приваблює підприємців, тому нових партнерів у франчайзерів галузі ресторанного господарства цього року з’явилося дуже мало.

За складної економічної ситуації кожна окрема компанія виробляє прийнятну для себе стратегію поведінки: хтось йде на певні поступки партнерам і при цьому збільшує свою мережу, хтось вважає більш вигідним призупинити наразі розвиток і перечекати. Тому можна підсумувати, що дійсно 2009 рік виявився досить важким для розвитку, але при цьому став своєрідною перевіркою концепцій на витривалість та рентабельність.

Ситуацію коментує Лілія Сідельник - експерт з консалтингової компанії по франчайзингу PROFIT system (видавець порталу Franchising.ua): "У 2009 року через кризу звільнилося дуже багато найманих працівників, перед якими постало питання: що робити далі? І перевагою цієї економічної кризи є те, що люди почали активно шукати нові можливості заробітку та прийшли до розуміння власного бізнесу. При цьому все сприяє початку власної справи: звільнилися площі, маса дешевої б/у техніки та меблів. Підприємці стали активно аналізувати пропозиції, що є на ринку та звертатися до компаній-франчайзерів. Але люди зараз не мають багато грошей для власного бізнесу, і шукають пропозиції, для яких необхідні невеликі інвестиції (в районі $5.000-15.000). Саме тому цього року активно розвиваюся системи з хорошою репутацією, що потребують невеликих інвестицій, а дорогі франчайзингові концепції стагнують."

Головні тенденції 2008 року:

• ріст кількості франчайзерів з 301 до 380 - за рік +26%;
• охоплення 92 на противагу 84 галузям економічної активності - за рік +10%;
• кількість точок в мережевому бізнесі збільшилося з 18.170 до 33.631 – за рік +85 %;
• поява нового мережевого сегменту і, що саме головне, франчайзингового бізнесу - фінанси. Розвиток банків по франчайзингу, поки-що один представник, проте лідер не залишиться на одинці;
• "перегони" між ресторанним бізнесом та послугами для населення, як передбачалося, вирішилися на користь послуг населенню, що вказує на інтенсифікацію підприємницької активності в пошуку нових комерційних ніш;
• кількість франчайзі зафіксовано в два рази більше, ніж в минулому році - майже 12 тис. точок.

Звичайно, бувають невдачі франчайзерів, або відмови від розвитку по франчайзинговій схемі, проте вони, як правило, не пов'язані з недоліком франчайзингу як методом побудови мережі, а є результатом неправильного вибору концепції або стратегії просування бренду. Приділивши достатньо уваги франчайзинговому договору, та механізмам управління мережею, можна поширити цікавий бренд по всій країні.

Вже пізно говорити про те, чи приживеться франчайзинг на українському ринку. Франчайзингові договори підписуються ще з середини 90-х років, і сьогодні в країні працює більше 380 франчайзерів. Франчайзинг вже присутній в 92 галузях економіки і продовжує розвиватися семимильними кроками.

З кожним дрем франчайзингові пропозиції на українському ринку стають все більше різноманітними, з'являються нові галузі, нові технології. Розширюється також ціновий діапазон. З'являються і дешеві франшизи побутових послуг та прокату, і дорогі франшизи фешенебельних ресторанів та виробництва.

Однозначно, що майбутнє за сферою послуг, доказом чого послужив 2008 рік.

В першу чергу, послуги населенню: прибирання, мийка, ремонт. Навряд чи, річ дійде до виходу на український ринок американської франшизи по обслуговуванні трупів, проте все інше - доставка білетів, туризм, бронювання готелів, здача приміщень в оренду, організація відпочинку - піде у франчайзинг.

Другий елемент: послуги для бізнесу. Це доставка витратних матеріалів, виконання частини робіт по аутсорсингу, навчання лінійного персоналу базовим знанням. Для чого компанії, що володіє п'ятьмя-шістьма ресторанами утримувати працівника, який буде навчати офіціантів розставляти воду в холодильнику "Кока-кола". Аутсорсинг - дуже важливий момент: компанія віддає франчайзинговій мережі частину своїх завдань, які вона вирішує на території всієї України. Послуги по копіюванню, поліграфії, послуги по впорядкуванню, зберіганню та архівації документів, обслуговування техніки, заправка картриджів. В Греції існує франшиза по обслуговуванні мобільних телефонів: в компанії не буде головної болі відносно поповнення рахунку.

До чого ще буде проявлений інтерес - це доставка, особливо доставка в рамках існуючих мереж супермаркетів, піцерій, магазинів. Всі ці напрямки - послуги по своїй природі.

Частина концепцій позичається з-за кордону, особливо в сфері послуг для населення (прибирання будинків, дахів, догляд за домашніми тваринами, постачання, тренінги, та інше обслуговування). А в галузі послуг для бізнесу наші підприємці адаптують свої послуги під місцевий менталітет, використовуючи світовий досвід та напрацювання.

У зв’язку з проведенням в Україні футбольного чемпіонату Євро-2012, великим попитом користується готельний напрямок. Відкривати такі точки необхідно в найближчі рік-два. Тоді до 2012 року готель стане ефективно працювати, та за час чемпіонату окупиться.

Розвиток ринку та розвиток законодавчої бази будуть також сприяти розширенню франчайзингового бізнесу в цілому. Це все приведе до того, що скоро кожен бажаючий зможе обрати собі бізнес по душі і по своїм можливостям.

Розвиток франчайзингового ринку також призвів до появи професійних франчайзі - це люди, які купляють все нові та нові франшизи. В них є приміщення і вони цим вміло користуються.

Якщо в людини є приміщення в центрі, то, зайнявши його одним магазином, він обслужить лише одну цільову аудиторію. Після цього він купляє франшизу на іншу діяльність, і його цільова категорія виростає мінімум в два рази. І так далі, поки вистарчає приміщень і нема перенасиченості.

Мета професійних франчайзі - заробіток. В них є приміщення, напрацьовані технологічні процеси, функціонуюча бухгалтерія - він готовий купувати все, що буде приносити прибуток і підійде його аудиторії. Тобто ми відходимо від принципів самозайнятості, в яких були впевнені з початку.

Професійні франчайзі також цікаві для розгляду з точки зору оптимізації витрат. Мало того, що вони економлять на кожній точці за рахунок мережі, вони ще й економлять на централізації витрат: один бухгалтер на декілька ресторанів, один логіст на декілька різних точок. За рахунок цього збільшується рентабельність.

Деякі з таких франчайзі вміло поєднують національні та закордонні франшизи, досягаючи максимального розширення та задоволення цільової аудиторії.

Хоча економіка Україна ще не досягла рівня розвитку країн Західної Європи, бізнес тут розвивається швидкими темпами, притягуючи до себе щораз більше українських та іноземних підприємців та інвесторів. Однак створення власної розпізнавальної та популярної торговельної марки може зайняти багато років, з не виключеними кризами, взлетами та падіннями.

Більшість українських підприємців, все ж таки пробують розвинути самостійний бізнес, та побудувати свою торгову марку та імідж, беручи на себе великий ризик. В час коли у всьому світі процеси глобалізації ідуть швидкими темпами, це впливає також на Україну, де великий бізнес стає ще більшим, а меншим підприємствам щораз важче утвердитися на ринку, або ж взагалі на цей ринок вийти.

На Заході багато людей вже переконалися, що не кожен може бути бізнес-генієм. Вони готові платити гроші, часом не малі гроші, за купівлю бізнесу із вже опрацьованими стандартами та репутацією, щоб зменшити ризик своїх інвестицій. В розвинених країнах франчайзинг вже став досить популярним, а в країнах що розвиваються, включаючи Україну - цей вид діяльності набирає обертів, з'являються нові системи, що своїм прикладом підтверджують ефективність такого розвитку бізнесу.

Де був початок

Пригадаймо початок 1990-х років. Цей період був ідеальний для старту діяльності на власний рахунок для тих хто мав доступ до необхідних ресурсів та знав як цим скористатися - дуже швидкі переміни державного устрою, брак державного регулювання, приватизація та інфляція цьому лише сприяли. Так зародилося на Україні підприємництво. Напротязі наступних років нові підприємці вчилися провадити бізнес, вчилися на своїх помилках, набували досвіду. Шукали нових шляхів розвитку бізнесу, часто оглядаючись на досвід країн із Заходу.

Перші франчайзингові системи в Україні не створювалися національними підприємства, вони приходили з-за кордону. Подібно як в інших країнах перші франчайзингові точки створювалися в рамках відомих іноземних компаній. Перша франчайзингова точка на Україні почала працювати у 1993 році - в рамках міжнародної інформаційної системи Компас (Нідерланди); пізніше на ринку з'явився McDonald's.

З часом і українські підприємці побачили переваги франчайзингового виду діяльності. Як результат в 1999 році в Києві була відкрита перша Українська франчайзингова точка - піцерія "Pizza Celentano".

Власники торговельної марки - ТОВ "Системи швидкого харчування" власним прикладом показали, що франчайзинг є ефективним та дієвим не лише у випадку міжнародних концернів. З того часу кількість франчайзерів на Україні щороку збільшується. У 2001 році також розпочала діяльність Українська асоціація франчайзингу - яка ставить перед собою за мету підтримку розвитку та захист інтересів суб'єктів франчайзингових відносин.

У фазі розвитку

За даними Української асоціації франчайзингу станом на кінець 2007 року в Україні працює більш ніж 900 торговельних марок, що мають мережу. З них близько 270 - це мережі франчайзингові, що працюють в більш ніж 80-ти галузях економіки, та співпрацюють з більш ніж 4 тис. партнерів-франчайзі. Більша половина франчайзингових мереж - (близько 55%) - походять з України. Серед франчайзингового бізнесу найбільше мереж працюють саме у торгівлі - більші половина всіх франчайзингових мереж. На другому місці - ресторанне господарство - близько 20% всіх мереж. Пізніше - сектор послуг - 15%. Але тут варто також зауважити - серед франчайзерів, про які говорилося вище, часто є такі що заявили про розвиток по франчайзингу, або ж мають підготовлений франчайзинговий пакет, але франшизу не продають, та партнерів-франчайзі не залучають, або ж відкрили одну чи кілька франчайзингових точок, але більше розвитку мережі не планують.

Незважаючи на 10-літню практику франчайзингу в Україні, такого слова в законодавстві країни не існує. Є поняття "комерційна концесія", яку можна вважати таким собі аналогом франчайзингу. Регуляція договору комерційної концесії, як і саме її поняття, ввійшли в життя в 2004 - разом з Цивільним та Господарським кодексами. Але здебільшого франчайзингові відносини в Україні регулюються різними нормативними документами, та франчайзинговим договором, що укладається між франчайзером та франчайзі.

Негативного досвіду ведення франчайзингу на Україні майже нема. Траплялися часом непорозуміння - наприклад вихід із ринку мережі американських хімчисток та інших іноземних систем. Причиною цього зазвичай була неготовність українського ринку до пропонованого товару чи послуги, або проблема була у пропонованій франчайзинговій концепції. Але необхідно взяти до уваги, що світова практика франчайзингу має вже більше ніж 100 років, а українська близько десяти, і знаходиться в стадії розвитку. Також не всі підприємці-українці готові платити за інтелектуальну власність, і можуть зберігати конфіденційність інформації.

Іноземні гості на Україні

Із всіх мережевих брендів на Україні - 45% - це торгові марки що походять з-за кордону. Не зважаючи на порівняно невеликий рівень доходів Українців, інтерес зі сторони Західноєвропейських країн досить виразний. Але все ж таки лідером по кількості торгових марок є Росія, яка має їх більше ста (дані Української асоціації франчайзингу). Друге місце, по кількості мережевих брендів має Німеччина (50 торгових марок). Також бренди з Італії, Франції, США присутні на українському ринку. Однак зазвичай такі закордонні фірми в Україні відкривають обмежену кількість власних пунктів продажу, і зазвичай лише в найбільших містах.

Сьогодні Україна є ринком дуже динамічним, де франчайзинг набуває щораз більшої популярності. З'являються системи, до яких можна долучитися, з відносно не великим обсягом інвестицій, наприклад у секторі послуг для індивідуальних клієнтів, що є надзвичайно ефективним способом набуття досвіду ведення власного бізнесу, особливо для підприємців-початківців. З'являються також системи елітні та дорогі, як наприклад ексклюзивні ресторани чи готелі. Як наслідок, особи зацікавлені входженням у франчайзинг мають широкий вибір пропозицій, а для франчайзерів ще є дуже багато місця на ринку для реалізації нових бізнес-ідей.