30.06.2014

Ситуація на ринку громадського харчування

Франчайзинг у цій галузі в Україні ще не набув таких вражаючих масштабів, як наприклад у США

Про стан ринку громадського харчування, систему договірних відносин франчайзингу, про те, які спеціальні зобов'язання бере на себе франчайзер та багато іншого розповість Юрій Викалюк.

Юрій Викалюк Фото Юрій Викалюк

Юрій Викалюк, власник торговой марки «Велика тарілка»

—  Як Ви оцінюєте поточний стан ринку громадського харчування? Чим особливий франчайзинг у цій галузі?

—  У громадському харчуванні попит виступає як форма прояву потреб населення на кулінарну продукцію та послуги з організації її споживання і є частиною попиту на споживчі товари і послуги в цілому. Процес формування попиту в цій сфері послуг складний, що зумовлено її специфікою. З одного боку, підприємства громадського харчування задовольняють життєво необхідну потребу людей у ​​продуктах харчування. З іншого боку, дана потреба може задовольнятися й у домашніх умовах, а тому користуватися послугами підприємств харчування населення буде тільки в тому випадку, якщо пропозиція на цьому ринку буде відповідати їх попиту. Крім того, відвідування підприємств харчування, особливо загальнодоступної мережі, пов'язано не тільки зі споживанням їжі, але і з іншими причинами (економією часу, бажанням відпочити, розважитися та ін.). На даний момент, ринок громадського харчування перенасичений пропозиціями, і це в свою чергу веде до зниження попиту, адже надто велика кількість гастрономічних одиниць не в стані навіть конкурувати одна з одною і тим більше бути наповненою відвідувачами на 100%. Крім того, економічна забезпеченість споживача також впливає на продуктивну діяльність закладу громадського харчування,а в умовах загальнодержавної економічної кризи говорити про безпроблемне функціонування подібних закладів, нажаль, не доводиться.

На відміну від Сполучених Штатів Америки, де франчайзинг створює 13 % національного багатства, франчайзинг на Україні не набув таких вражаючих масштабів. Втім певна кількість підприємств на Україні досить вдало використовують франчайзинг. Усі  експерти  говорять,  що  тільки  три  сегменти  ринку  найбільш  розвинені в даному аспекті і прогнозують їх подальший розвиток: 1) громадське харчування; 2)  роздрібна торгівля; 3) послуги.

Про ринок громадського харчування Західної України експерти говорять, що "там є іноземні компанії, які прийшли раніше,  показали,  що  таке  сервіс,  показали,  що  таке  партнерські  стосунки  у  рамках  франчайзингу".  Багато  хто  хоче  на  Захід,  оскільки  упевнений, що "з  франчайзі  там  буде простіше працювати".

—  Якими мають бути перші кроки майбутнього франчайзі при рішенні придбати франшизу цієї галузі? Які документи знадобляться?

—  Франчайзинг інтегрує елементи оренди, купівлі-продажу, підряду, представництва, однак в цілому є самостійною формою договірних взаємовідносин незалежних господарюючих суб'єктів.

Крім використання обладнання і технологій франчайзера, оператор набуває у нього сировину та матеріали, напівфабрикати і рецептуру, інвентар і меблі, уніформу і символіку. При цьому оператор повинен підтримувати стандарти якості і рівень обслуговування не нижче, ніж на підприємствах франчайзера. Неприпустимість подвійних стандартів якості - характерна риса франчайзингу, що дозволяє споживачам довіряти торговій марці незалежно від того, наскільки далеко від головного підприємства розташована фірма оператора.

Притаманне малим підприємствам почуття господаря грає істотну мотиваційну роль у підвищенні інтенсивності праці та відповідальності за його результати. Тому випадки компрометації операторами торгової марки франчайзера дуже рідкісні і тягнуть за собою розірвання контракту та виплату франчайзеру неустойки. Крім одноразового внеску оператора і капіталовкладень в основні фонди франчайзер може визначити регулярну плату за рекламу торгової марки, яку використовує оператор. Ця плата становить від 1 до 5% від виручки і характерна для компаній, що здійснюють довгострокові рекламні проекти. Франчайзер також встановлює розмір відрахувань від обсягу поточних продажів оператора.

Система договірних відносин франчайзингу різноманітна, умови кожного контракту залежать від виду діяльності франчайзера, його стабільності та місця на певному ринку товарів і послуг, особливостей місцевого ринку

Важливим складовим елементом успіху є чітке і повне знання підприємцем суті франчайзингу, його різновиду, структури, переваг і можливих ризиків при його використанні. Франчайзинг може бути визначений як спосіб доставки продукції або послуг споживачеві, спосіб розвитку бізнесу і завоювання ринку на основі кооперації матеріальних і фінансових коштів і зусиль різних підприємств.

У франчайзингу, як уже зазначалося, беруть участь дві групи бізнесменів. Той, хто надає це право (франшизу), називається "франчайзер". Зазвичай він має багаторічний досвід у виробництві даного продукту, розвинув систему, присвоїв їй своє ім'я або товарний знак і володіє знаннями про те, що може привести до успіху, а що ні. "Франчайзі" - це особа, яка купує право на ведення бізнесу (франшизу) під ім'ям або торговою маркою франчайзера і, таким чином, отримує можливість відкривати нові підприємства з гарними видами на успіх. В перекладі з англійської “Franchise” означає “привілей”, “пільга”, “особливе право”.

Договір франчайзингу є самостійним інститутом договірного права, хоча законодавство України не виділяе цей договір як особливий вид договорів, таких, як, наприклад, договір купівлі-продажу, договір оренди, договір підряду. Цей договір носить комплексний характер і включає елементи, характерні для договорів що різняться за метою, предметом і правовою конструкцією. Порівнюючи договір франчайзінгу з ліцензійним договором можна дістатися висновку що правове положення ліцензіара і ліцензіата схоже з правовим положенням франчайзера і франчайзі, це стосується лише ліцензійної частини договору; в іншому договірні відносини між франчайзером і франчайзі значно ширше і різноманітніше.

Поряд з такими умовами як предмет договору, ціна, терміни виконання в угоді про франчайзинг передбачається цілий ряд додаткових умов, що встановлюють і конкретизують форми співробітництва франчайзера і франчайзі.

Включення чи не включення в договір цих додаткових умов і їх зміст з юридичної точки зору цілком залежить від волі сторін, тобто потенційних франчайзера і франчайзі. Сам предмет договору вимагає, щоб цілий ряд аспектів не виявився упущеним, а одержав у ньому те чи інше відображення. Тому, приступаючи до складання угоди, сторони повинні чітко усвідомити собі, про що вони хочуть домовитися і що буде предметом їхнього договору. Цим будуть визначені всі інші положення, що будуть включені потім в остаточний текст угоди. Договір франчайзингу є консенсуальним, вступаючи в силу з моменту підписання його обома сторонами, що досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Франшиза - Право здійснювати певну економічну діяльність з використанням принципу франчайзингу, закріплене договором, угодою, а також діяльність (виробництво, надання послуг тощо) здійснювана з використанням принципу франчайзингу. Франчайзер - Фізична або юридична особа, яка пропонує на продаж угоди на умовах франшизи і забезпечує зі свого боку виконання умов такої угоди. Франчайзі - Фізична або юридична особа, що діє у відповідності з набутою франшизою.

Франчайзинговий договір - договір, за яким одна сторона (правовласник) передає іншій стороні (користувачеві) за відповідну плату і на визначений або невизначений термін права на використання фірмового найменування, на комерційну інформацію, на товарний знак, знак обслуговування і т.д. Сторонами за договором комерційної концесії можуть бути юридичні та фізичні особи, зареєстровані як індивідуальні підприємці.

Паушальний внесок - одноразова винагорода франчайзера у вигляді певної твердо зафіксованої в договорі (угоді) суми, яка встановлюється виходячи з оцінок можливого економічного ефекту і очікуваних прибутків франчайзі, на основі використання франшизи, також може розраховуватися як оплата витрат франчайзера, пов'язаних з продажем франшизи;

Роялті - Винагорода у вигляді періодичних відрахувань фіксованих ставок, визначених франчайзером на підставі власної оцінки вартості права використання торговельної марки єдиної франчайзингової мережі, які виплачуються франчайзі франчайзеру щомісяця.

 Яку відповідальність несе франчайзер? Якими рисами та досвідом він має володіти? Що очікує від франчайзі?

—  Як правило, передбачається фінансовий контроль за діяльністю франчайзі з боку франчайзера, а також ряд стандартних умов, усіх видів, що включаються в господарські договори: про терміни дії договору, відповідальності сторін, правонаступництво, способи вирішення спорів.

 Одна з найскладніших задач франчайзера при складанні ним стандартної угоди про франшизу і виконанні обговорених у ньому зобов'язань - підтримка коректного рівня контролю над діяльністю франчайзі так, щоб контроль цей не був надмірним. Франчайзеру зазвичай подаються вимоги працівників підприємства-франчайзі про компенсації або скарги, про нанесений збиток від третьої особи, що понесла збиток у франчайзированому підприємстві. Особи, що подають скарги, стверджують, що франчайзер повинен нести відповідальність за діяльність і помилки своїх франчайзі. У багатьох випадках підставою для нав'язування подібного роду відповідальності є право контролю франчайзера за діяльністю франчайзі.

 Франчайзер повинен бути дуже завбачливим не тільки при складанні своєї угоди про франшизу, але і при проведенні франчайзінгової програми. Франчайзери у великій мірі зацікавлені в тім, щоб їх франчайзі дотримувались системи роботи, прийнятої у франчайзингу, і сприяли підтримці доброї слави торгової марки франчайзера. Так чи інакше, надмірний контроль може стати причиною росту відповідальності франчайзера за дії чи недбалість франчайзі. Таким чином, франчайзі повинен докладати зусиль по створенню і збереженню такого рівня контролю, що дозволить йому захистити свою франчайзінгову систему і торгову марку, але а той же час не перетворить його в щоденне опікунство, що приведе франчайзера до відповідальності за дії і недбалість своїх франчайзі. Крім того, франчайзери, що беруть на себе спеціальні зобов'язання (на зразок поширення мір безпеки), повинні виконувати їх так щоб існувала впевненість, що зроблено все можливе для забезпечення цих мір.

Поділитися статтeю

Коментувати на форумі

0
Ситуація на ринку громадського харчування

Ще немає жодного коментаря до статті. Нехай Ваш буде першим.

Форум 291 теми, 1166 коментарів, 277 учасників

хочете більше?

нюслеттер Franchising.ua

If you see this, leave this form field blank