22.11.2013

Мінекономрозвитку: про франчайзинг

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України:

На сьогодні в українському законодавстві відсутнє визначення таких понять, як «франчайзинг» та «мікрофранчайзинг». Водночас, згідно з Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ) коло правовідносин за договором франчайзингу отримало назву «комерційна концесія», а договір франчайзингу – договір комерційної концесії. Цьому присвячена глава 76 «Комерційна концесія» книги четвертої «Право інтелектуальної власності» ЦКУ.

Статтею 1115 ЦКУ визначено, що за договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг.

Предметом договору комерційної концесії є право на використання об'єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації. Договором комерційної концесії може бути передбачено використання предмета договору із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери цивільного обороту.

Слід зауважити, що договір комерційної концесії підлягає державній реєстрації органом, який здійснив державну реєстрацію правоволодільця. Проте якщо правоволоділець зареєстрований в іноземній державі, реєстрація договору комерційної концесії здійснюється органом, який здійснив державну реєстрацію користувача (стаття 1118 ЦКУ).

У відносинах з третіми особами сторони договору комерційної концесії мають право посилатися на договір комерційної концесії лише з моменту його державної реєстрації.

Стаття 1122 ЦКУ надає право передбачити в договорі концесії особливі умови, наприклад, обов'язок правоволодільця не надавати іншим особам аналогічні комплекси прав для їх використання на закріпленій за користувачем території або утримуватися від власної аналогічної діяльності на цій території; обов'язок користувача не конкурувати з правоволодільцем на території, на яку поширюється чинність договору, щодо підприємницької діяльності, яку здійснює користувач з використанням наданих правоволодільцем прав.

Використанню у підприємницькій діяльності прав інших суб'єктів управління (комерційній концесії) присвячена також глава 36 Господарського кодексу України (далі – ГКУ). Зокрема, встановлено, що договір комерційної концесії передбачає використання комплексу наданих користувачеві прав, ділової репутації і комерційного досвіду правоволодільця в певному обсязі, із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери підприємницької діяльності.

У 2001 році на розгляд до Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України було внесено проект Закону України «Про франчайзинг» (реєстраційний № 8241). Законопроектом передбачалося визначити поняття франчайзингу, а також правові та економічні засади його здійснення. Тобто була здійснена спроба конкретизувати вищевказані норми ЦКУ та ГКУ на рівні спеціального закону. Інші законопроекти із зазначеного питання у Верховній Раді України не зареєстровані.

З повагою, прес-служба Мінекономрозвитку
14.11.2013

Поділитися статтeю

Коментувати на форумі

0
Мінекономрозвитку: про франчайзинг

Ще немає жодного коментаря до статті. Нехай Ваш буде першим.

Форум 291 теми, 1166 коментарів, 277 учасників

хочете більше?

нюслеттер Franchising.ua

If you see this, leave this form field blank